Василь Стус. Палімпсести 183482

«Палімпсести» Василя Стуса — поезія, вистраждана за колючим дротом

Слово, народжене у неволі, сильніше за будь-які ґрати

«Палімпсести» — це не просто збірка віршів. Це духовний заповіт поета, написаний у часи найглибшої темряви. Василь Стус створював ці тексти у таборах, в умовах нелюдського тиску, в ізоляції від усього рідного. Але саме там народилася поезія, яка проростає крізь бетон і час.

Кожен вірш у цій книзі — як палімпсест: поверх мовчанки, поверх болю, поверх смерті. Стус писав у голові, запам’ятовував рядки, щоб урятувати слово, коли паперу не було. Його поезія — це форма спротиву, форма молитви, форма життя. «Палімпсести» — це вершина внутрішньої свободи, втілена у слові.

Чому варто прочитати «Палімпсести»?

• Це ключовий твір української поезії другої половини ХХ століття, створений у таборах радянської системи.
• Мова поезії — глибока, чиста, позбавлена прикрас, але емоційно пронизлива та філософськи точна.
• Це книга про гідність, вірність собі й Україні, про незламність духу у найскладніших обставинах.
• Видання має величезну історико-культурну цінність для українського читача.

«Палімпсести» — це книга, яка не просто читається, а проживається. Якщо ви хочете доторкнутися до істинної сили українського слова, відчути, як поезія може бути мечем і молитвою водночас — ця книга мусить бути у вашій бібліотеці.