«Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини» — книга, що змінює уявлення про людську природу
«Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини» — це рідкісний літературний скарб XIX століття, у якому особисте переживання стає дзеркалом складних питань ідентичності, свободи та права бути собою. Це не сухий історичний документ, а жива, майже болісно відверта сповідь, що відкриває читачеві світ людини, яка змушена шукати власне місце поміж суворих суспільних норм і власної правди.
Жанр і для кого ця книга
Перед нами — унікальна пам’ятка літератури XIX століття, автобіографічний текст, що поєднує особисті нотатки, інтелектуальну сповідь та культурний контекст епохи. Книга стане особливо цінною для читачів, які цікавляться темами ідентичності, історією ЛГБТК+ досвіду, гендерними студіями та рідкісними текстами, що розширюють розуміння людської багатоманітності.
Чому варто придбати цю книгу
- Це одне з найвідоміших свідчень інтерсекс-людини в історії — відверте, інтелектуальне, зворушливе.
- Текст має потужний культурний і літературний вплив: його досліджували Мішель Фуко та провідні європейські гуманітарії.
- Книга допомагає поглянути на історію ідентичності крізь призму особистої боротьби за свободу, гідність та право на власний голос.
- Стиль Барбена — емоційний, водночас стриманий і чутливий, що робить читання глибоко особистим досвідом.
Якщо вам сподобаються подібні книги
Цей текст відгукнеться прихильникам таких творів, як «Орландо» Вірджинії Вулф, біографічних розвідок про складні постаті епохи, а також тим, хто цінує інтимну, чесну літературу, здатну розширити горизонт розуміння людини. «Мої спомини…» — не просто книга, а ключ до важливого культурного діалогу, який триває й сьогодні.
Від видавця
У Парижі 1868 р. чоловік заподіяв собі смерть, лишивши по собі автобіографічний рукопис. Це «Історія Алексіни Б.», яку 1874 р. опублікує судовий медик Амбруаз Тардьє. На його думку, йдеться про «спогади та враження особи, стать якої визначено помилково», словом, про «псевдогермафродита». Трохи старшою за двадцять один рік Еркюлін Аделаїда Барбен, прозвана Алексіною, стала Абелем, змінивши стать в акті про цивільний стан. Із-під пристрасного пера цієї людини виринає розповідь про муки та хвилювання дівчини, а закінчується оповідь гірким розчаруванням чоловіка.
М. Фуко 1978 р. публікує цей документ та історичну довідку до нього. На медичний припис «справжньої статі» він відповідає у передмові до американського видання 1980 р., розповідаючи про «насолоди» життя «без визначеної статі».
Українське видання містить також повість «Скандальний випадок» німецького лікаря О. Паніцци і післямову Е. Фассена, який підкреслює, як сильно розвиток гендерних студій і руху інтерсекс-людей нині впливають на прочитання цієї оповіді, де Еркюлін / Абель Барбен винаходить собі «справжню стать».
Відгуки про Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини