Живописні світи Мунка - початковий поштовх для модернізму
Радикальний модерн у живописі Едварда Мунка був викликом для його сучасників. Зокрема, це стосувалося мистецького середовища Берліна 1900-х років, на яке норвезький художник-символіст справив значний вплив. Натомість він отримав там підтримку і зміг продовжувати розвивати свою творчість. Видання щедро ілюстроване та зі знанням справи описує історію Мунка та Берліна.
У 1892 році Асоціація берлінських художників запросила тоді ще невідомого Едварда Мунка (1863-1944) на виставку. Публіка була шокована барвистими, схожими на ескізи картинами. Художник насолодився фурором і переїхав до міста на Шпрее, де неодноразово перебував до 1908 року. Тут він опанував техніку друкованої графіки і вперше представив картини в кількох безперервних серіях, які стануть центральними у його творчості. Незабаром у Берліні поняття "Магія Півночі" (Стефан Цвейг) вже не асоціювалося з романтичними чи натуралістичними пейзажами фіордів, а з психологічно сконцентрованими живописними світами Мунка.
Про автора
Томас Колер - директор Берлінської галереї, Державного музею сучасного мистецтва, фотографії та архітектури в Берліні з 2010 року.
Штефані Хекманн очолює колекцію образотворчого мистецтва Берлінської галереї з 2014 року і є кураторкою виставки.
Відгуки про Edvard Munch. Magic of the North