Антиутопія Маніфест. Том 2. Ілюзія досконалості 309767

оли я брався за цю збірку, чесно кажучи, був налаштований досить скептично. Українська фантастика, а тим більше антології, не завжди можуть здивувати. Але вирішив дати шанс, і, мушу визнати, збірка «Антиутопія: Маніфест. Том 2. Ілюзія досконалості» мене здивувала. І здивувала вона не стільки сюжетами, скільки своєю ідейною сміливістю.   Тематика збірки обіцяє занурення у світ, де прагнення до ідеального суспільства призводить до тотального контролю. Це, звісно, не нова ідея, класична антиутопія. Але мені сподобалося, що автори не намагаються просто переказувати відомі істини. Натомість, вони пропонують подивитися на це питання з іншого боку: що, якщо «досконалість» — це просто зручний інструмент для придушення особистості? Це, на мою думку, найсильніша сторона збірки. Вона змушує думати, а це завжди добре для літератури.   Наприклад, я чекав на типові історії про повстання чи диктатуру, але знайшов тут історії, які змушують замислитись, чи не втрачаємо ми право бути собою, коли прагнемо відповідати якимось ідеалам. Автори досліджують, як технології та соціальний тиск можуть обмежити нашу свободу, хоча зовнішньо все виглядає ідеально.   Але якщо говорити про критичні моменти, то їх також вистачає. Як читач, я люблю, коли книга резонує з читацькою спільнотою. Я намагався знайти відгуки, обговорення чи хоча б якусь згадку про цю збірку на відомих книжкових сайтах і в спільнотах. І, чесно кажучи, це виявилося складніше, ніж я очікував. На багатьох сайтах, які я перевіряв, відгуків на книгу немає. Це насторожує. Звичайно, це може бути пов'язано з тим, що збірка не дуже популярна, але це також може вказувати на те, що вона не була широко представлена на ринку. Це змушує замислитися, чому видання з такою цікавою темою залишилося майже непоміченим.
У підсумку, я б сказав, що ця збірка — не ідеальна, але її варто прочитати. Якщо ви шукаєте щось, що змусить вас думати, а не просто розважатиме, і готові миритися з тим, що ця книга не є бестселером, то ви, ймовірно, отримаєте задоволення. Це справді важливий внесок в українську літературу, який, на жаль, поки що не отримав тієї уваги, на яку заслуговує.