«Зів’ялі квіти викидають» Ірен Роздобудько — роман про кохання, пам'ять і зраду
Цей роман — одна з найвідоміших книг Ірен Роздобудько, у якій переплітаються таємниці минулого, психологічна драма та історія жіночої долі. «Зів’ялі квіти викидають» розповідає про те, як непрожите минуле може переслідувати людину, як вибір одного дня здатен вплинути на все життя і чому навіть зів’яле почуття має силу.
Жанр та аудиторія
Роман належить до сучасної української прози з елементами психологічної драми та детективної інтриги. Книга буде цікава тим, хто любить емоційні історії про кохання, зраду, силу пам’яті й пошук власного «я» серед хаосу життя.
Чому варто прочитати
Цей твір давно став класикою сучасної української літератури. Серед причин відкрити його для себе:
- Глибока психологічність і щирість авторського письма.
- Сюжет, який тримає у напрузі до останньої сторінки.
- Теми, що не втрачають актуальності: любов, зрада, самотність, вибір.
- Ірен Роздобудько — одна з найпопулярніших письменниць України.
Якщо вам сподобалося
Шанувальники творів Оксани Забужко, Люко Дашвар чи Марії Матіос знайдуть у цій книзі той самий емоційний надрив і силу слова, які залишають слід надовго.
«Зів’ялі квіти викидають» — це роман, що відкриває приховані глибини людського серця. Замовляйте книгу в інтернет-магазині Balkabook і подаруйте собі історію, яка зворушує до сліз.
Від видавця
У притулку для самотніх акторів — тиша, що пахне ліками, неспішними прогулянками серед осінніх дерев і спогадами. Тут мешкають дві колишні зірки радянського кіно. Їхні історії переплітаються між собою, як сухі стебла зів’ялої трави. Раніше вони змагалися за любов одного чоловіка, ворогували запекло й гордо, жертвували собою заради примарного щастя. Та тепер, коли час стер грим і гордість, вони мовчки сидять поряд… і розуміють: можливо, не ворогами їм суджено бути — а сестрами по долі? Серед них — молода жінка, доглядальниця, що прийшла в притулок із власним болем, який старанно ховає за турботою про інших. Слухаючи історії стареньких актрис, які вчилися любові через втрати, вона відкриває найпростіше й найважливіше: життя прекрасне не тоді, коли воно ідеальне, а тоді, коли ти його не боїшся прожити до кінця — зі сміхом, слізьми, без жалю.
Відгуки про Зів'ялі квіти викидають