Мій прапор запісяв котик 308201
Код товару: 308201Паперова книга
-
ISBN978-617-8618-00-1
-
Бренд
-
Автор
-
Рік2025
-
МоваУкраїнська
-
ЖанрСучасна проза, Українські автори
«Мій прапор запісяв котик» — це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать».
Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження).
Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.
-
Нова ПоштаБезкоштовно від
3'000,00 ₴ -
УкрпоштаБезкоштовно від
1'000,00 ₴ -
Meest ПоштаБезкоштовно від
3'000,00 ₴
Інші книги Урбіно
Характеристики
- Бренд
- Вага, г500
- Автор
- КатегоріяХудожня
- Рік2025
- Сторінок336
- Формат130х200 мм
- ОбкладинкаТверда
- Тип паперуОфсетний
- МоваУкраїнська
- ЖанрСучасна прозаУкраїнські автори
- Вік16+
Мій прапор запісяв котик — щира й іронічна книга Лєни Лягушонкової
«Мій прапор запісяв котик» — це відверта, чесна й дотепна збірка текстів Лєни Лягушонкової, у якій переплітаються сміх крізь сльози, іронія та життєва мудрість. Авторка сміливо говорить про особисте й суспільне, про щоденні труднощі й маленькі радості, які формують нас такими, якими ми є. Тут є все: від абсурдного гумору до глибоких спостережень за тим, як змінюється країна й люди в ній.
Жанр та аудиторія
Це сучасна українська проза з елементами іронічної есеїстики та сатири. Книга підійде тим, хто цінує гостре слово, відвертість і небанальний погляд на наше сьогодення. Ідеальний вибір для молодих читачів і всіх, хто любить тексти з характером.
Чому варто придбати «Мій прапор запісяв котик»
- Яскравий стиль письма, сповнений іронії та чесності.
- Сучасний погляд на повсякденність і суспільні реалії.
- Книга, яка викликає сміх і змушує замислитись.
- Чудовий приклад нової української літератури з живим голосом.
Для шанувальників
Якщо вам подобаються книги Сергія Жадана, Люко Дашвар чи Оксани Забужко, то збірка Лєни Лягушонкової подарує схожі емоції — суміш сарказму, глибини й любові до життя. «Мій прапор запісяв котик» стане чудовим доповненням до вашої книжкової полиці.
Від видавця
«Мій прапор запісяв котик» — це спроба авторки змалювати своє життя в невеличкому смт біля Луганська. Здається, що час там зупинився й надовго застряг чи то в безнадійних радянських декораціях, чи то в скрутних 90-тих. Там неначе утворився непробивний мур між сучасністю й новими реаліями, інформацію найчастіше черпають з телевізора (звісно, з російськими каналами), газети «СПІД-Інфо» чи «Факти», а над усім цим упевненими териконами височіють: «Бо ми всігда так робили», «Бо ти ж дєвочка», «Жити треба так, шоб тобі ніхто не завидував», «Не жили харашо – не треба й починать».
Цей текст — суцільна іронія й стьоб, сарказм на межі, здається іноді, здорового глузду. Особливо складно все в тих, хто «не такий», «самий умний» і взагалі «тяжко тобі буде жить з твоїм характєром». Це світ, де хворих дітей водять до волшебного дєда, який викатує яйцем, де дівчинку народжують, «щоб помощниця була» і старанно приховують непрезентабельні, на думку пильної громади, родинні таємниці (наприклад, чиєсь єврейське походження).
Текст сповнений гумору (так, іноді — чорного), а іноді вражає трагізмом. У ньому немов мимохідь згадуються часи, коли за згадку, що ти їв нині хліб, заарештовували всю родину, а ті, хто вцілів, вибравшись із розстрільної ями, до кінця життя жили між реальністю й своїм внутрішнім ненастанним жахом, що «документи можуть бути погані». І ні, «Мій прапор…» не написано з інтенцією «зрозумійте ж нарешті Донбас». Власне «Мій прапор запісяв котик» — це всі ми, іноді по різні боки муру.
Мій прапор запісяв котик
Вас може зацікавити
Персонально для вас
Відгуки про Мій прапор запісяв котик