Ганна Яновська — поетка, чия мова завжди межує між молитвою і вибухом. У новій збірці вона поєднує сакральне й техногенне, створюючи ліричний простір, де архангели зустрічаються з безпілотниками, а людина шукає сенс посеред зруйнованих міст.
«Сили безплотні, людські й безпілотні» — це поезія на межі містики й документу. Тут слова стають закликом до пам’яті, до усвідомлення, що війна — це не лише зброя, а й духовна боротьба.
Це книга про три сили, що формують сучасність: безплотні — духовні, людські — смертні, і безпілотні — технологічні. Яновська говорить голосом тих, хто втратив, хто воює, хто пам’ятає. Її поезія — це молитва, що звучить на частоті сирени.
«Сили безплотні, людські й безпілотні» — це поетичний документ епохи. Книга про те, як змінюється людина у війні, і як навіть у найтемніший момент можна відчути присутність невидимих сил — любові, віри, пам’яті.
Відгуки про Сили безплотні, людські й безпілотні