Психологічний ремонт: як підлатати голову й розправити крила 317555

Мої батьки виросли в сім'ях, які пережили репресії, злидні, війну і багато іншого, про що не розкажеш. Уміння жартувати, піклуватися про ближнього і насолоджуватися життям я перейняла від них. Я була складною дитиною, тією ще скалкою. Саме час просити вибачення в мами й тата, що доводила їх до батьківської травми! Але з часом ми змогли змінитися і прийняти уроки та подарунки від життя. Коли я сказала: «Мамо, я буду розповідати про своє дитинство багатьом людям. Мені треба пояснити роботу психолога і виникнення травми», вона відповіла: «Це твоє дитинство. Роби з ним що хочеш і пробач мені». А ще я хочу, щоб одного разу мою книжку прочитав син. Його розсудливість і доброта — те, чого я вчуся. Ця інтонація тепер звучить у моєму погляді на життя.