«Стіна Вінніпеґа і Я» — роман, у який закохуєшся повільно, але назавжди
Цей роман — як довга пробіжка на витривалість: ритм наростає непомітно, а наприкінці ти розумієш, що дихаєш в унісон із героями. Вона — помічниця, яка втомилася бути тінню чужого успіху. Він — легендарний спортсмен із прозивним «Стіна», який не говорить зайвого, але робить неможливе. Їх поєднує угода без романтики… і шлях, де довіра будується дрібними вчинками, а почуття визрівають повільно, без спойлерів і різких поворотів — лише чесні емоції, погляд у погляд і мовчання, що значить більше, ніж сотні слів.
Жанр і для кого ця книга
Сучасний повільний ромком/романс із акцентом на «slow burn» і розвиток стосунків через щоденні дрібниці. Ідеально для тих, хто втомився від поспіху та шукає правдиву, зрілу хімію без готових кліше. Якщо любите історії, де пристрасть приходить через повагу, турботу і взаємну підтримку — цей роман для вас.
Чому варто купити саме зараз
- Еталон «slow burn»: без штучної драматизації — лише органічний ріст близькості, який відчуваєш кожною клітиною.
- Сильні герої без пафосу: вона вчиться обирати себе, він вчиться бути поруч — не перекроюючи іншого під себе.
- Авторський стиль: упізнавані діалоги, гумор на півтону, побутові сцени, що перетворюються на моменти великої ніжності.
- Книга-комфорт: ідеальна для вечірнього читання, щоб «перевантажити» серце з турботою, теплом і натхненням.
«Стіна Вінніпеґа і Я» — не про «велике кохання з першого погляду», а про вибір бути командою щодня. Про вдячність, кордони, працю над собою і ніжність, що народжується з поваги. Це книжка, яку хочеться мати в колекції — щоб повертатися до улюблених сцен, відмічати олівцем діалоги і щоразу ловити себе на думці: повільно — не означає довго; повільно — означає по-справжньому.
Від видавця
Ванесса Мазур завжди знала, що не буде вічно асистенткою величезного й холодного футболіста Ейдена Ґрейвза. І вона не має картати себе за власне звільнення. Годі бути помічницею, куховаркою, хрещеною матір’ю та нянькою найкращому захисникові Національної футбольної організації. У неї є плани на життя, й у жодному з них немає пункту про довічне прання гігантської білизни. Та коли Ванесса нарешті вирішує піти, футболіст на прізвисько Стіна Вінніпеґа з’являється на порозі її будинку з пропозицією, яку важко відкинути. Він потребує її для порятунку кар’єри, і це виходить далеко за межі професійної допомоги. Ванесса приголомшена: два роки Ейден не міг знайти в собі сили побажати їй доброго ранку чи привітати з днем народження, а тепер просить повернутися? Тисячі людей його обожнюють, але з неї досить. Однак що сказати людині, яка звикла отримувати все, що забажає?
Відгуки про Стіна Вінніпеґа і Я