Люборацькі — перша українська сімейна хроніка
Роман «Люборацькі» Анатоля Свидницького — унікальне явище української літератури ХІХ століття.
Це сімейна хроніка, яка відтворює життя української інтелігенції, її боротьбу з соціальними викликами, внутрішні конфлікти та спроби зберегти духовні цінності.
Автор з глибоким психологізмом описує долю родини, показуючи суспільні проблеми того часу крізь призму людських стосунків.
Жанр і для кого ця книга
Реалістичний роман, соціально-побутова проза, класика української літератури.
Видання буде цікавим усім, хто хоче пізнати глибинні процеси українського суспільства ХІХ століття, а також шанувальникам творів Нечуя-Левицького, Панаса Мирного чи Марка Вовчка.
Чому варто прочитати
- Перший в українській літературі роман-хроніка родини.
- Глибокий соціальний і психологічний аналіз.
- Мова та стиль, що поєднують народність і літературну майстерність.
- Важлива пам’ятка культурної спадщини України.
Схожі книги та автори
Тим, хто любить класику — Івана Нечуя-Левицького («Кайдашева сім’я»), Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»), Марка Вовчка, — роман «Люборацькі» відкриє нову грань української літератури.
Від видавця
Сімейна хроніка Анатоля Свидницького «Люборацькі» вийшла друком через тривалий час після смерті письменника, й почасти тому лишилася поза увагою загалу. Побудований частково на власному досвіді автора текст знайомить нас із родиною священника на Поділлі, де крок за кроком спостерігаємо, як тогочасна система освіти, класовість суспільства й меншовартість викривлюють життя сина і трьох доньок Люборацьких. Через замальовки з семінарського життя і картини побуту селянства ХІХ століття розгортається драма виродження роду однієї з багатьох українських родин без стрижня самосвідомості.
Відгуки про Люборацькі