Picasso – El Greco — діалог геніїв крізь століття
Альбом «Picasso – El Greco» — це захопливе дослідження впливу іспанського майстра Відродження на одного з найреволюційніших художників ХХ століття. Видання, підготовлене в межах виставки Kunstmuseum Basel, показує, як експресивна манера Ель Греко, його витягнуті фігури та драматична гра світла надихнули Пабло Пікассо на створення власних новаторських образів. Тут мистецтво перетворюється на живий діалог, де століття не заважають, а допомагають митцям «зустрічатися» на сторінках книги.
Жанр та аудиторія
Мистецтвознавче та виставкове видання для колекціонерів, кураторів, істориків мистецтва, студентів художніх вишів і всіх, хто цікавиться взаємозв’язком різних мистецьких епох.
Чому варто купити
- Рідкісне порівняння робіт Пікассо та Ель Греко в одному виданні.
- Великоформатні репродукції, що дозволяють роздивитися деталі та живописну фактуру.
- Глибокі аналітичні тексти від провідних мистецтвознавців.
- Видання-нагадування про вічну актуальність діалогу між класикою та модернізмом.
Пориньте у перекличку епох
«Picasso – El Greco» — це не лише мистецтво, а й історія натхнення, що поєднує майстрів крізь століття. Справжня перлина для вашої арт-бібліотеки.
Від видавця
Tracing the contours of Picasso’s evolving dialogue with the master of phantasmagorical figuration
In his youth, Pablo Picasso (1881–1973) frequented the Prado Museum, rejecting a formal education in favor of studying the works of the old masters himself. El Greco (1541–1614) particularly captivated his attention, and his admiration soon bloomed into inspiration. Signature features of El Greco’s style were regenerated by Picasso’s reverent, if also subversive, hand. During his Blue Period (1901–04), the artist incorporated El Greco’s penchant for elongated figures, sober backgrounds and a touch of mysticism and mannerism; during his late career, he more explicitly embraced his fascination with the Spanish Golden Age, evoking El Greco’s palette of warm browns and ochers. Indeed, Picasso helped spearhead a resurgence of interest in El Greco, whose work-while acclaimed by his contemporaries in the 16th century for its undeniable ingenuity-was largely forgotten following his death, until the early 1900s. By engaging in a dialogue with his predecessor, Picasso established a point of historical continuity in his work-a grounding presence in the midst of his radical formal interventions.
This volume juxtaposes 40 masterpieces by the artists, underscoring the depth and longevity of this engagement.
Зміст
Відстежуючи обриси змінного діалогу Пікассо з майстром фантазійної фігуративності
У юності Пабло Пікассо (1881–1973) часто відвідував музей Прадо, надаючи перевагу самостійному вивченню робіт старих майстрів перед формальною освітою. Особливу увагу його привернув Ель Греко (1541–1614), захоплення яким швидко переросло у творче натхнення. Характерні риси стилю Ель Греко Пікассо відтворював із повагою, але й із елементами сміливого переосмислення. У «блакитний період» (1901–1904) митець перейняв у майстра витягнуті постаті, стриманий фон, відтінок містицизму та маньєризму; у пізні роки він дедалі відвертіше звертався до спадщини іспанського Золотого віку, використовуючи палітру теплих коричневих та охристих тонів, притаманну Ель Греко. Пікассо відіграв ключову роль у відродженні інтересу до Ель Греко, чиє мистецтво — високо поціноване сучасниками у XVI столітті за новаторство — було майже забуте після його смерті аж до початку XX століття. Вступаючи у своєрідний діалог із попередником, Пікассо створював у своєму мистецтві історичну тяглість, яка слугувала опорою на тлі радикальних формальних експериментів.
Це видання зіставляє 40 шедеврів обох митців, підкреслюючи глибину та тривалість цього творчого зв’язку.
Відгуки про Picasso – El Greco