Пам’ять місцевого виробництва (Електронна книга) 249196

Міждисциплінарне дослідження процесів пострадянської трансформації символічного простору малих міст України містить, зокрема, аналіз міського простору, історико-культурних пам’яток, меморіальних монументів, топоніміки тощо, з метою з’ясування впливу змін, що відбуваються в міському просторі, на колективну пам’ять, культурну й національну ідентичність городян.

У праці запропоновано методологічні засади вивчення символічного простору міст та колективної пам’яті й ідентичностей місцевих спільнот на основі методів семіологічного аналізу міського простору та колективної пам’яті, теорій національної та культурної ідентичностей. Проблематику розкрито на прикладі двох малих міст Центральної України — Звенигородки і Ватутіного. Детально розглянуто практику формування міського простору, основні риси пострадянської трансформації міського простору та «культури пам’яті», формування локальних історичних наративів, локальної культури пам’яті та місцевих ідентичностей.

Видання розраховане на культурологів, краєзнавців, урбаністів, а також працівників установ, що опікуються розвитком культури та політикою пам’яті.

Олександр Гриценко (1957–2020) – письменник, науковець, канд. техн. наук, засл. діяч мистецтв України. Народився 1957 р. в м. Ватутіне Черкаської області.

Закінчив факультет кібернетики Київського університету ім. Т.Шевченка (1980), захистив дисертацію за спеціальністю «Автоматизовані системи управління» (1987), працював як науковець на кафедрі економічної кібернетики КДУ ім.Т.Шевченка. Одночасно виступав у літературних часописах як поет, критик, перекладач. Опублікував численні критичні статті, добірки поезій, переклади (зокрема, поезій Т.С.Еліота, Е.Дікінсон, е.е.каммінгса, О.Мандельштама, прози Ст.Лема, В.Гомбровича, А.Макліна та ін.) у часописах «Всесвіт», «Вітчизна», «Березіль», «Дніпро», «Світовид», «Сучасність», у виданнях серії «Перлини світової лірики» (вид-во «Дніпро»). З 1990 р. – член Національної спілки письменників України.

У 1990-1993 рр. працював у редакції часопису «Всесвіт».

У 1993-1994 роках був радником Міністра культури України І.М.Дзюби, за його дорученням разом із М.Стріхою підготував проект «Концепції державної культурної політики України» (опубл. у тижневику «Культура і життя», 21 січня 1995 р.).

З 1994 року працює в Українському центрі культурних досліджень Мінкультури України, спершу як заступник директора – керівник Інституту культурної політики цього Центру, а у 2002-2013 роках – як його директор.

Проходив наукові стажування в Університеті штату Пенсильванія (США) як стипендіат Фулбрайта (1997), у Центрально-Європейському Університеті (Будапешт, 2002-2003), у Центрі досліджень Центрально-Східної Європи Лейпцизького Університету (2008).

Керував групою науковців, що розробляла для Мінкультури України проект Закону України «Про культуру» (прийнятий у 2010 р.), а також робочою групою, яка підготувала для Ради Європи Національний звіт про культурну політику України (звіт представлений у Раді Європи у травні 2007 р.).

Автор книжок «Культурна політика: концепції та досвід» (ІДУС, К., 1994), «Своя мудрість. Національні міфології та громадянська релігія в Україні» (К., УЦКД, 1998), «Культура і влада. Теорія і практика культурної політики в сучасному світі» (К., УЦКД, 2000), «Пророки, пірати, політики і публіка. Культурні індустрії та державна політика в сучасній Україні» (у співавт. із В.Солодовником – К., УЦКД, 2003), «Пам’ять місцевого виробництва. Трансформація символічного простору та історичної пам’яті в малих містах України (Київ, «К.І.С.», 2014).

Як редактор-упорядник і основний співавтор підготував колективні праці: «Нариси української популярної культури» (К., УЦКД, 1998), «Культура в законі: стан та проблеми правового регулювання культури в Україні» (К., УЦКД, 1998), «Феномен популізму в пострадянському просторі» (К., УЦКД, 1999), «Герої та знаменитості в українській культурі» (К., УЦКД, 1999), «Багатокультурність і освіта. Перспективи запровадження засад полікуль-турності в системі освіти України» (К., УЦКД, 2001), «Українська культура і європейська інтеграція» (К., УЦКД, 2007).

Одночасно працював як літературний перекладач; у його перекладах вийшли книжки: Дж.Кін «Мас-медіа і демократія» (пер. у співавт. з Н.Гончаренко – «К.І.С.», 1999); Дж.Кін «Громадянське суспільство: старі образи, нові бачення» («К.І.С.», 2000); П.Берк «Популярна культура в ранньомодерній Европі» (пер. у співавт. – К.,УЦКД, 2001); Дж. Лалл «Мас-медіа, комунікація, культура» («К.І.С.», 2002); Е.Вілсон «Українці: несподівана нація» (пер. у співавт. з Н.Гончаренко – «К.І.С.», 2004).