«Слово про будинок "Слово"» — книга, що повертає голоси
Про тих, кого не можна забути — навіть якщо намагалися
Існують будинки, що стали символами. Будинок "Слово" — саме такий. Місце, де жили й творили найкращі уми українського відродження 1920–30-х років. І місце, звідки почалося нищення цвіту нації. «Слово про будинок "Слово"» Володимира Куліша — не просто книга. Це сповідь, дослідження і вшанування тих, хто створював українську культуру, навіть коли її хотіли стерти.
Для кого ця книга?
Це видання для всіх, хто цікавиться українською історією, культурою, літературою та особистостями доби "Розстріляного Відродження". Ідеально підходить для освітян, студентів, письменників і тих, хто хоче знати правду.
Чому варто прочитати саме зараз?
- Особистий голос нащадка — Володимир Куліш є сином поета Миколи Куліша
- Поєднання історичних фактів, свідчень і емоційного авторського осмислення
- Знайомство з долями людей, які зробили культуру живою і небезпечною для тоталітаризму
- Видання, яке мусить бути на кожній полиці свідомого читача
Якщо вам відгукнулись…
…«Сад Гетсиманський» Багряного — ця книга відкриє ще більше. Вона змушує пам’ятати.
Замовляйте «Слово про будинок "Слово"» на Balkabook — і нехай ці голоси звучать, незважаючи на мовчання минулого.
Від видавця
Хвильовий пізно вночі любив кататися на ковзанці, а тоді йшов писати. Йогансен, галасливий і життєрадісний, мав двох великих собацюр та обожнював полювання. Підмогильний, тихий і скромний, мав велосипед «Україна», на якому давав покататись, але завжди нагадував, аби його повернули й не зламали.
Це спогади Володимира Куліша, сина письменника і драматурга Миколи Куліша. На сторінках цієї книжки можна поглянути на приватне життя одного з найталановитіших поколінь української літератури — мешканців харківського будинку «Слово» — на початку 30-х років минулого століття в той період, коли хмари тоталітарного терору лише починали згущуватись.
Книжку проілюстровано зображеннями, наданими Харківським літературним музеєм.
Відгуки про Слово про будинок "Слово"