З перших сторінок «Лілі» тягне в темний коридор міста, де минуле притискається до теперішнього так близько, що між ними не лишається повітря. Молодість і старість, невинність і вина — два обличчя однієї історії, що пахне дощем і неспокійним сном. Тут немає зайвих сцен і гучних декларацій: кожен погляд, кожен шепіт працює на головну загадку, яку читач розв’язує разом із героями — без спойлерів, але з постійним відчуттям «ось-ось».
Це поєднання психологічного трилеру, нуару та класичного детективу, де загадка завжди крокує поруч із емоціями. Книга ідеально зайде тим, хто любить камерні історії з густою атмосферою, хто читає вночі «ще один розділ» і кому важливий не тільки «хто злочинець», а й «чому так сталося». Підійде для читачів 16+, для фанів скандинавського нуару, інтелектуальних трилерів і сюжетів, де місто — повноцінний персонаж.
Василь Добрянський уміє не тільки вибудувати інтригу, а й «підсадити» читача на інтонацію — коли сторінки перегортаються самі, а ти ловиш себе на тому, що читаєш очима, але відчуваєш шкірою. «Лілі» працює на контрастах: ніжність і жорстокість, милосердя і помста, чужа правда й власна відповідальність. Саме це поєднання робить роман емоційно влучним і запам’ятовуваним.
Якщо любите детективи з характером і психологічні трилери, обов’язково зверніть увагу на інші сучасні українські кримінальні історії та книжки в стилі нуар. Також «Лілі» сподобається шанувальникам творів з повільним, але невідворотним напруженням — від Донни Тартт до скандинавських авторів, де головний злочин часто ховається у людських стосунках. Шукаєте книжку, яка стане темною перлиною вашої полиці? «Лілі» — той самий випадок.
Відгуки про Лілі