Espressivo 117388

У маленької Даруй є величезна, як світ, мрія. Як пройти до неї через лабіринти нездоланних життєвих перепон? Та якось в негоду вривається сонячний промінь: Вчитель бере Дару за руку й веде до світла. Поруч — друзі й недруги, любов і заздрість, біль розлук і щастя перемог. Що чекає Дару наприкінці шляху? А може, це не кінець, а тільки початок чогось нового, прекрасного, головного? Шлях до мрії тернистий, але його осяюють зірки дружби та любові. Вір у свою мрію, живи на повну силу. У цьому щастя!