Шлюб протилежностей 58853

"Мені пощастило, що книга «Шлюб протилежностей» Еліс Гофман потрапила мені до рук саме у січні, коли білий колір зими не залишить нас ще довго, а організм вимагає яскравості та кольорів. Дуже корисно переміститися у яскравий світ, де море величезне та бездонне, де у вікно залітають колібрі та метелики, бджоли гудуть так, що аж тремтить серце, а пелікани і папуги кружляють наче галки та сороки.
Замість олів’є на столах стоять салати з манго, тамаринду й агрусу, рагу з таро, шпінату, окри та солоного м’яса, приправленого гвоздикою та кардамоном. І п’ють люди навіть не глінтвейн, а лаймовий сік, ягідно-гуавовий ром та арахісовий пунш. У садах квітнуть франжипані, пуансетія, бугенвілія, тамаринд, а плоди яблуні, екзотичного дерева, є надзвичайними та незвичними.
Будиночки на палях, що нагадують лелек на довгих ногах, яскраво пофарбовані: блакитним, жовтим, зеленим. Кам’яна підлога в них усипана рожевими пелюстками, а повітря густе від солі і запаху лайму. Подушки у цих будинках напрочуд м’які, пахнуть лавандою та набиті пір’ям місцевих птахів –– тисячі кольорів у бавовняній наволочці. Але на цих подушках сняться героям сни про дощ, про сади, де трава вночі стає сріблястою, про ліхтарі, залиті жовтим світом, про коней, з рота яких холодним місячним вечором виривається пар. Майже, як у нас зараз.