Грішниця 52522

• Перевидання у новій обкладинці;
• Від авторки бестселера «Химерниця».

Драматична історія про помилки та спокуту

Її краса стала її прокляттям: чоловіки жадали її — і вони отримали бажане, а вона — невиліковну хворобу. Вона знаходить притулок у глухому селі Чорнобильської зони. Позаду залишаються понівечене життя в родині пияків, чи то дитбудинок, чи то дім розпусти, зґвалтування за зґвалтуванням і син, якого в неї вкрали… Відверта сповідь грішниці, яка понад усе переймалася чужим болем!

Про автора:

Олена Печорна — українська письменниця, лауреатка премії Олеся Гончара 2010 року. Її дебютний роман «Грішниця» став абсолютним бестселером та був відзначений двома престижними вітчизняними преміями. За рейтингом журналу «Фокус» авторка увійшла до Топ-20 найуспішніших українських письменників.

Олена Печорна — українська письменниця, лауреат премії Олеся Гончара 2010 року.

Автор про себе:

Народилась 23 лютого 1982 року, розбавивши своєю появою свято мужності та відваги, однак остання обставина мені навіть подобається. Колискою стала древня українська земля Чернігівщини, спочатку невеличке село Левковичі Чернігівського району, котре зараз стало ще меншим, пізніше сім`я переїхала до селища Михайло-Коцюбинського, також Чернігівського району, де живу й нині. Сім`я цілком звичайна. Бабусі та дідусі з обох ліній все життя працювали на землі, мати — медик, батько — інженер за фахом, однак працює не за спеціальністю. Маю молодшу сестру, що є одним із перших моїх читачів. Писати почала якось непомітно — сама для себе, скоріш за все, як і кожний підліток, таким чином прагнула самовиразитись.

Закінчила школу ім. М. Коцюбинського з відзнакою, вступила до Ніжинського державного, тоді ще педагогічного, університету ім. Гоголя. Отримала диплом з відзнакою за спеціальністю «Українська мова та література» і «Практична психологія». Працювала у ЗОШ №1 міста Славутича, викладала українську мову та літературу в сьомих класах.

Через рік пішла у декретну відпустку, народила сина, а потім і книгу — принаймні, нарешті знайшла час для написання чогось більш об`ємного, аніж оповідання та нариси. Рукопис був відзначений Міжнародною літературною українсько-німецькою премією імені Олеся Гончара. Після першої декретної відпустки плавно перейшла у другу — цього разу народила донечку. Сподіваюсь, що незабаром прийде час і для другої книги. До речі, зовсім нещодавно вийшла на роботу — працюю в храмі книги, а якщо простіше — бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ Чергнігівського району. Виховую свій скарб у квадраті, а пізно вночі уриваю годинку для душі та слова. Чоловік спочатку сварився, а тепер починає пишатися. Пишу про людей і для них.