Сміх у кінці тунелю. Нотатки українського анестезіолога 177895

Секс, наркотики, рок-н-рол? Студентські будні майбутніх лікарів трохи інші. Анатомія, неорганічна хімія, перерви на сон. І ні, далі легше не буде. Далі на них чекатимуть лікарні та пацієнти. А ще колеги, які не в змозі прочитати банальну інструкцію до пристрою, родичі, для яких реанімація видається мало не вбивством, і бюрократія, багато бюрократії. Та будуть і ті, хто готовий підставити плече на чергуванні, ті, хто вчасно поділиться новим досвідом, як і ті, хто помітить лікаря та його зусилля.
Книжка Івана Черненка — це книжка про медицину та будні медиків, про той шлях, що долає кожен мрійник, аби стати лікарем. Про помилки, безлад і пацієнтів. Про життя та смерть, про кожного з нас.
Зрештою, це просто історія лікаря з Богом забутої районної лікарні десь у Макондо.

Народився Іван в невеличкому містечку Арцизі, що на півдні України, посеред бессарабського степу. В дитинстві мріяв стати вченим. Йому подобалося досліджувати навколишній світ та сміттєзвалище за містом, де діти збирали різний непотріб.

?«Я уявляв собі, як винайду ліки від усіх хвороб та моїм ім’ям назвуть якусь вулицю з дірявим асфальтом» — згадує Іван.

?Втім зрештою Іван обрав професію лікаря і тепер щодня не лише рятує життя, а й намагається доносити до людей основи доказової медицини.